Библия - Обещанное Восстановление

1-а хронiки

Розділ 16

1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1 Ковчег Божий принесли и поставили его посреди Шатра, на место, приготовленное Давидом; и принесли Богу жертвы всесожжения и благодарственные жертвы.

2 Когда Давид совершил жертвоприношение, он благословил народ именем ГОСПОДА

3 и раздал всем израильтянам, мужчинам и женщинам, по лепешке хлеба, по куску мяса и по виноградной лепешке каждому.

4 Вот кого из левитов Давид поставил служить перед ковчегом ГОСПОДНИМ, призывать ГОСПОДА, Бога Израиля, благодарить и славить ЕГО:

5 Асафа главным, Захарию вторым и с ними Еиэля, Шемирамота, Ехиэля, Маттитью, Элиава, Бенаю, Овед-Эдома и Еиэля. Они играли на лирах и арфах, а Асаф — на кимвалах.

6 Беная и Яхазиэль, священники, должны были изо дня в день в назначенный час трубить в трубы перед ковчегом Завета Божьего.

7 В тот самый день Давид впервые установил, чтобы Асаф и его собратья исполняли во славу ГОСПОДА эту хвалебную песнь:

8 Благодарите ГОСПОДА, призывайте имя Его! Возвещайте среди народов о делах Его!

9 Пойте Ему, прославляйте Его, говорите обо всех чудесах Его!

10 Гордитесь святым именем Его! И пусть радуются сердца всех ищущих ГОСПОДА!

11 Ищите ГОСПОДА и силы Его, стремитесь быть в присутствии Его постоянно.

12 [12-13] Потомки слуги Его Израиля, избранника Его, Иакова сыны, помните о чудесах Его, которые Он сотворил, о знамениях, Им явленных, и о приговорах, которые уста Его изрекли!

14 Он — ГОСПОДЬ, Бог наш, Его решения и законы всей земли касаются.

15 Вечно помните Завет Его — слова Его, которые Он заповедал тысяче поколений,

16 Завет, которым соединил Он Себя с Авраамом, и клятву Его, что дал Исааку.

17 И Он подтвердил его Иакову как закон, Израилю — как Завет вечный.

18 «Тебе дам землю ханаанскую в удел, — сказал Он, — ее в наследие отмерю тебе».

19 Тогда число сынов Израиля было очень малым, людьми пришлыми были они на земле той,

20 переходили от народа к народу, от одного царства к другому.

21 Никому не позволял Он угнетать их и царям с угрозой говорил:

22 «Не касайтесь помазанников Моих и пророкам Моим не причиняйте зла».

23 Пой ГОСПОДУ, вся земля! Изо дня в день возвещайте: «Спаситель Он наш!»

24 Поведайте народам о величии Его, всем племенам — о дивных делах Его!

25 Ибо ГОСПОДЬ велик, и прославлять Его должно, почитать превыше богов всех.

26 Истуканы бездушные — все боги народов, а ГОСПОДЬ небеса сотворил.

27 Величие, великолепие — вокруг Него, сила и ликование — в обители Его.

28 Признайте величие ГОСПОДА, народы, признайте славу ГОСПОДА и Его могущество,

29 признайте славу имени ГОСПОДА! Идите к Нему, неся приношения свои, ГОСПОДУ поклонитесь в великолепии святости Его.

30 Да трепещет пред Ним вся земля! Потому и мир стоит твердо, неколебим он.

31 Да радуется небо и ликует земля, да провозгласят народам: «ГОСПОДЬ — Царь!»

32 Пусть шумит и море, и всё, что наполняет его! Да торжествует поле и всё, что на нем,

33 и все деревья в лесу ликуют пред ГОСПОДОМ! Грядет Он судить землю!

34 Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ, ибо вечна любовь Его неизменная!

35 И еще скажите: «Бог спасения нашего, Ты и ныне спаси нас, из мест пленения нашего освободи и возврати нас, дабы возблагодарить нам святое имя Твое и хвалиться тем, что можем прославить Тебя.

36 Слава ГОСПОДУ, Богу Израиля, во веки веков!» И сказал весь народ: «Аминь! Аллилуйя!»

37 —

38 Давид оставил Асафа и братьев его, а также Овед-Эдома и шестьдесят восемь его братьев подле ковчега Завета ГОСПОДНЕГО, чтобы они служили перед ковчегом постоянно, изо дня в день; Овед-Эдом, сын Едитуна, и Хоса были привратниками.

39 Цадоку-священнику и его братьям-священникам, что были при Скинии ГОСПОДНЕЙ еще в Святилище в Гивоне, Давид повелел,

40 чтобы они постоянно, утром и вечером, приносили всесожжения ГОСПОДУ на жертвеннике для всесожжений и совершали всё так, как предписано в Законе ГОСПОДНЕМ, который Он заповедал Израилю.

41 При них был Хеман, Едутун и остальные избранные для этого служения люди, назначенные поименно, чтобы прославлять ГОСПОДА, восклицая: «Вечна любовь Его неизменная!»

42 При них Хеман и Едутун должны были играть на трубах, кимвалах и других инструментах во славу Божью. Сыновья Едутуна были поставлены при воротах.

43 Народ разошелся по домам, и Давид возвратился в свой дом, чтобы благословить своих домашних.

1-а хронiки Розділ 16	Первая книга Паралипоменон Глава 16
1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.	1 Ковчег Божий принесли и поставили его посреди Шатра, на место, приготовленное Давидом; и принесли Богу жертвы всесожжения и благодарственные жертвы.
2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.	2 Когда Давид совершил жертвоприношение, он благословил народ именем ГОСПОДА
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.	3 и раздал всем израильтянам, мужчинам и женщинам, по лепешке хлеба, по куску мяса и по виноградной лепешке каждому.
4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:	4 Вот кого из левитов Давид поставил служить перед ковчегом ГОСПОДНИМ, призывать ГОСПОДА, Бога Израиля, благодарить и славить ЕГО:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.	5 Асафа главным, Захарию вторым и с ними Еиэля, Шемирамота, Ехиэля, Маттитью, Элиава, Бенаю, Овед-Эдома и Еиэля. Они играли на лирах и арфах, а Асаф — на кимвалах.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.	6 Беная и Яхазиэль, священники, должны были изо дня в день в назначенный час трубить в трубы перед ковчегом Завета Божьего.
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:	7 В тот самый день Давид впервые установил, чтобы Асаф и его собратья исполняли во славу ГОСПОДА эту хвалебную песнь:
8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!	8 Благодарите ГОСПОДА, призывайте имя Его! Возвещайте среди народов о делах Его!
9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!	9 Пойте Ему, прославляйте Его, говорите обо всех чудесах Его!
10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!	10 Гордитесь святым именем Его! И пусть радуются сердца всех ищущих ГОСПОДА!
11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!	11 Ищите ГОСПОДА и силы Его, стремитесь быть в присутствии Его постоянно.
12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його	12 [12-13] Потомки слуги Его Израиля, избранника Его, Иакова сыны, помните о чудесах Его, которые Он сотворил, о знамениях, Им явленных, и о приговорах, которые уста Его изрекли!
13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!	13
14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!	14 Он — ГОСПОДЬ, Бог наш, Его решения и законы всей земли касаются.
15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,	15 Вечно помните Завет Его — слова Его, которые Он заповедал тысяче поколений,
16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.	16 Завет, которым соединил Он Себя с Авраамом, и клятву Его, что дал Исааку.
17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,	17 И Он подтвердил его Иакову как закон, Израилю — как Завет вечный.
18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“	18 «Тебе дам землю ханаанскую в удел, — сказал Он, — ее в наследие отмерю тебе».
19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,	19 Тогда число сынов Израиля было очень малым, людьми пришлыми были они на земле той,
20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.	20 переходили от народа к народу, от одного царства к другому.
21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:	21 Никому не позволял Он угнетать их и царям с угрозой говорил:
22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“	22 «Не касайтесь помазанников Моих и пророкам Моим не причиняйте зла».
23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!	23 Пой ГОСПОДУ, вся земля! Изо дня в день возвещайте: «Спаситель Он наш!»
24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.	24 Поведайте народам о величии Его, всем племенам — о дивных делах Его!
25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!	25 Ибо ГОСПОДЬ велик, и прославлять Его должно, почитать превыше богов всех.
26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!	26 Истуканы бездушные — все боги народов, а ГОСПОДЬ небеса сотворил.
27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.	27 Величие, великолепие — вокруг Него, сила и ликование — в обители Его.
28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,	28 Признайте величие ГОСПОДА, народы, признайте славу ГОСПОДА и Его могущество,
29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!	29 признайте славу имени ГОСПОДА! Идите к Нему, неся приношения свои, ГОСПОДУ поклонитесь в великолепии святости Его.
30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!	30 Да трепещет пред Ним вся земля! Потому и мир стоит твердо, неколебим он.
31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“	31 Да радуется небо и ликует земля, да провозгласят народам: «ГОСПОДЬ — Царь!»
32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!	32 Пусть шумит и море, и всё, что наполняет его! Да торжествует поле и всё, что на нем,
33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.	33 и все деревья в лесу ликуют пред ГОСПОДОМ! Грядет Он судить землю!
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!	34 Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ, ибо вечна любовь Его неизменная!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!	35 И еще скажите: «Бог спасения нашего, Ты и ныне спаси нас, из мест пленения нашего освободи и возврати нас, дабы возблагодарить нам святое имя Твое и хвалиться тем, что можем прославить Тебя.
36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“	36 Слава ГОСПОДУ, Богу Израиля, во веки веков!» И сказал весь народ: «Аминь! Аллилуйя!»
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,	37 —
38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;	38 Давид оставил Асафа и братьев его, а также Овед-Эдома и шестьдесят восемь его братьев подле ковчега Завета ГОСПОДНЕГО, чтобы они служили перед ковчегом постоянно, изо дня в день; Овед-Эдом, сын Едитуна, и Хоса были привратниками.
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,	39 Цадоку-священнику и его братьям-священникам, что были при Скинии ГОСПОДНЕЙ еще в Святилище в Гивоне, Давид повелел,
40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.	40 чтобы они постоянно, утром и вечером, приносили всесожжения ГОСПОДУ на жертвеннике для всесожжений и совершали всё так, как предписано в Законе ГОСПОДНЕМ, который Он заповедал Израилю.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“	41 При них был Хеман, Едутун и остальные избранные для этого служения люди, назначенные поименно, чтобы прославлять ГОСПОДА, восклицая: «Вечна любовь Его неизменная!»
42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.	42 При них Хеман и Едутун должны были играть на трубах, кимвалах и других инструментах во славу Божью. Сыновья Едутуна были поставлены при воротах.
43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.	43 Народ разошелся по домам, и Давид возвратился в свой дом, чтобы благословить своих домашних.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

Старий завіт

Новий завіт

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

1-а хронiки

Розділ 16

Первая книга Паралипоменон

Глава 16

Старий
завіт

Новий
завіт